Діяльність людства постійно завдає шкоди нашій планеті - від викидів в атмосферу і до забруднення глибин світового океану. Проблеми екології та збереження природи вже давно хвилюють весь світ. Екологічне навантаження на довкілля постійно зростає, і одним з найбільш серйозних факторів цього зростання є збільшення кількості відходів. Вчені підрахували, що до 2100 року людство кожен день буде викидати на смітники по всьому світу близько 100 мільйонів тон відходів. Це приблизно в три рази більше, ніж зараз. У розвинених країнах зростання кількості відходів в останні роки стабілізувалося. Особливих успіхів у боротьбі зі сміттям домоглися такі країни ЄС, як Швейцарія і Швеція. Ці країни перетворили відходи в екологічно і економічно корисний ресурс. У країнах, що розвиваються, картина прямо протилежна - кількість відходів постійно зростає. Головна причина цього - індустріалізація і поліпшення рівня життя населення та відсутність працюючої системи сортування та переробки відходів. Існує ієрархія управління відходами: 1. запобігання утворенню відходів 2. підготовка до повторного використання 3. вторинна переробка відходів 4. спалювання відходів (з виробництвом енергії і тепла) 5. захоронення відходів на полігонах (завдає найбільшої шкоди навколишньому середовищу) У країнах, що розвиваються, і в Україні зокрема, найбільш популярним способом є захоронення відходів. В Україні 95% всіх відходів потрапляє на полігони, і лише мізерна частина сортується і проходить вторинну переробку. Відповідно до угоди «Про Асоціацію з ЄС» в 2018 році Україна повинна змінити законодавство, що регулює поводження з відходами, на європейське. Це означає, що захоронення відходів має стати останньою інстанцією в утилізації відходів, а запобігання утворенню і вторинна переробка буде одним з основних напрямків боротьби з кількістю сміття і відходів. Також європейське законодавство з регулювання поводження з відходами оперує таким поняттям як «відповідальний виробник», тобто виробник, який дбайливо ставиться до ресурсів і охорони довкілля. На малюнку 1 відображено ряд фактів, які відносяться до виробництва виробів з текстилю і говорять про те, як текстильна промисловість впливає на екологію. Як бачимо, величезна частка ресурсів, які можуть бути використані для мінімізації збитків довкілля і з економічною вигодою, йде на полігони. Щоб знизити екологічне навантаження на довкілля від виробничої діяльності підприємств, не обов'язково чекати якихось дій від держави або світових організацій. Це можна робити силами самого підприємства. Прикладом ініціативи від підприємства є український виробник дитячого одягу ТМ Gabbi. 95% матеріалів, які використовуються у виробництві одягу - це натуральні матеріали, які швидко розкладаються і не приносять шкоди навколишньому середовищу, в порівнянні з синтетичними матеріалами. Обрізки тканин, які залишаються після крою, сортуються і передаються для вторинного використання підприємствам суміжних напрямів діяльності (виготовлення матраців, подушок і т.п.). Зараз виробник ТМ Gabbi також підтримує ініціативну групу Kharkiv Zero Waste і проект «Прихисти Пакет» (Прибери пакет), які спрямовані на розумне споживання і сортування відходів. Таким чином, підприємство дбає не тільки про свого споживача (дітей), створюючи комфортний і якісний одяг, а й турбується про майбутнє своїх споживачів –навколишнє середовище, в якому будуть зростати вони і їхні діти. Охорона навколишнього середовища наше спільне завдання - від звичайної людини і до великого підприємства і держави в цілому. Зараз наша черга!
Матеріали надано ТМ Gabbi www.gabbi.com.ua
|