Всеукраїнський з’їзд легкої промисловості

Всеукраїнський з’їзд легкої промисловості

27 листопада 2018 р. у Київській міській державній адміністрації (КМДА) відбувся Всеукраїнський з’їзд легкої промисловості під гаслом «Національний виробник - основа економіки держави» з відвертою розмовою бізнесу і влади стосовно безлічі гострих питань, які стримують повноцінний розвиток галузі.

Серйозні виклики, що стоять перед індустрією, можуть суттєво погіршити становище українських виробників на ринку. Зокрема, учасники форуму висловили серйозне занепокоєння стосовно Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною. А Угода про ЗВТ з Китаєм, початок роботи над якою нещодавно анонсовано Мінекономрозвитку, може остаточно поставити хрест на галузі. Адже КНР і Туреччина домінують на світових галузевих ринках. Окрім цього, назріла зміна податкової політики держави, боротьба з контрабандою, «секондом» і багато інших питань.

«Сьогодні китайські, турецькі й інші товари невідомого походження й сумнівної якості масово продаються повсюди без обліку і контролю», - заявила президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт. Асоціацією було проведено дослідження міжнародної статистики обох торгуючих сторін щодо імпорту в Україну готової продукції по 3-х основних імпортерах Китай, Туреччина, Польща і виявлено шокуючі закономірності. Згідно з даними цих країн в Україну ввезено продукції на $1079,1 млн. за групами 60-64 ТН ЗЕД, а за даними Держстату – лише на $483,3 млн. «Тобто лише з цих країн у 2017 році на український ринок потрапило на $596 млн. більше неврахованого імпорту трикотажних полотен, одягу, домашнього текстилю і взуття. А це втрати щонайменше 5,3 млрд.грн. бюджетних надходжень у вигляді сплати мита і ПДВ», - підкреслила вона. Україна у  минулому році зайняла 3-тє місце в світі за обсягами імпорту «секонд-хенду», попереду лише Пакистан і Малайзія, а після нас в десятці  – Росія, Камерун, Гватемала, Кенія, Індія, Туніс. Також Ізовіт повідомила, що у вітчизняній галузі легкої промисловості офіційно працює близько 83 тисяч осіб, понад 75% – жінки, продукції виробляється на 25 млрд. грн., майже 45% з якої експортується переважно до Європи. «Однак, це лише 1% промислового виробництва України. Цей показник при об’єднанні наших бажань і зусиль може бути збільшений щонайменше у 3 рази. Впевнені - у виграші будуть усі сторони: виробники, бізнес, держава, регіони, замовники, інвестори, споживачі», - додала вона.

Директор Концерну «Ярослав» Олександр Барсук відзначив проблеми освітнього характеру. «За період 1991-2018 рр. учнів в освіті стало в два рази менше, а вчителів - на 10%. На сьогодні вища освіта в багатьох наших ВНЗ видається більше на паперах, ніж насправді», - заявив він та висловив переконання, що систему освіти потрібно модернізувати і змінювати, причому для цього потрібно не кошти, а мудрий підхід. «Для ПТУ повинно бути зменшено фінансування за рахунок зменшення терміну навчання, потрібно забрати загальноосвітні функції, що належать школам. При цьому потрібно спростити можливості працевлаштування людям до 18 років. Сьогодні така категорія має право одружитися, сісти у в’язницю, але працювати вони нормально не можуть. Тому що робочі місця потрібно сертифікувати. Цього ніхто не хоче робити», - резюмував представник галузі.

Керівник ПрАТ ВКФ «Леся» Микола Сиченко запропонував звернутися до керівництва держави з вимогою переглянути ввізне мито на сировину для легкої промисловості. «Чому польські компанії закуповують сировину в Індії та Пакистані, завозять її в Україну, виготовляють тут одяг, а потім відправляють в Німеччину, Італію, Іспанію? Тому що вони не сплачують мито. Слава Богу, останнім часом питання повернення ПДВ знівельоване і підприємства у визначений термін отримують повернення ПДВ. Але питання мита підвищує собівартість даної продукції і робить нас неконкурентоспроможними у форматі Full Business» – заявив він. Також потребує вирішення питання утилізації відходів легкої промисловості «На виробництві ми використовуємо близько 40 тонн тканини на місяць, близько 12% - це відходи. Для їх утилізації ми повинні заключити договори і віддати компанії на утилізацію. Ми це робимо. І це не зовсім мотивує шукати шляхи їх подальшої переробки», - додав він.

Представник ЄБРР Катерина Рігг запропонувала галузевому бізнесу підтримку проектів у сфері роботи з персоналом, програмного забезпечення, створення інформаційного порталу В2В, участь у виставкових заходах тощо.

Керівник проекту Олеся Хома (від ЄБРР) детальніше презентувала інформацію про розробку онлайн платформи для потреб бізнесів легкої промисловості (В2В), що передбачає створення єдиної верифікованої бази підприємств для онлайн пошуку бізнес-партнерів за  визначеними критеріями (деталі в окремому вкладенні).

Михайло Акопов директор ТОВ «Велма» звернув увагу присутніх на важливий потенційний для вітчизняних виробників сектор виробництва шкільної форми, адже в Україні близько 4 млн.школярів.

Заступник директора ТОВ «Куртаж» Сергій Ненько висвітлив проблеми, з якими стикається підприємство, що спеціалізоване на виготовленні спецодягу, зокрема про неритмічність роботи (з 12 міс. підприємство вимушене на повну потужність працювати 3-4 місяці), бюрократичні кількатижневі «проволочки» на митниці із ввезенням сировини та експортом готової продукції. Тому запропонував перейти на трирічне планування бюджету для забезпечення рівномірного завантаження виробництва, якісного виконання замовлень, стабільного утримання цінних кадрів (швачок, технологів) від виїзду за кордон.

Голова ТК 125 «Легка промисловість» Василь Омельченко поінформував виробників про становище зі стандартами на продукцію легкої промисловості. Раніше в СРСР було 716 ГОСТів, які нині відмінено. Зараз працює 472 національних ДСТУ. В Європі на продукцію легкої промисловості діє 1460 стандартів. Бізнесу необхідно визначити пріоритетні стандарти й об’єднати зусилля для їх розробки.

Генеральний директор СП ТОВ «Ріф-1» Фабіо Регоза повідомив про деякий спад попиту на світовому ринку взуття, особливості розвитку власного підприємства, що використовує потенціал розміщення  у невеликих містах і містечках.

Ганна Бондаренко, директор з асортиментного напрямку «Деко» найбільшої торгової мережі «Епіцентр» поінформувала виробників про напрямки розвитку і зростаючу заінтересованість співпраці з вітчизняними виробниками різноманітної продукції, зокрема постачальниками домашнього текстилю. Зокрема, вона зауважила, що лише чотири роки тому в мережі «Деко» 70% подушок, ковдр, матраців були імпортного виробництва, переважно Китай і Туреччина, сьогодні ж ця лінійка практично заповнена українськими виробниками. Зробила наголос, що українці, як і європейські споживачі, все більше проймаються думкою, що домашній текстиль підвладний впливу моди, і роблять ставку на сучасний дизайн. Особливо «Епіцентр» зацікавлений у розширенні постачальників махрових виробів, пледів, дорожніх виробів, продукції для Horeca та іншої продукції.

Ключова теза-застереження від директора «ТД Вовна» Роману Ріца: «Якщо Держпродспоживслужба не розблокує імпорт вовни, то в Україні буде припинено виробництво пледів, ковдр, у т.ч. для потреб ЗСУ».

Цікавим досвідом поділився керівник проекту «Фабричні мандрівки» Владислав Бондаренко, компанія якого спеціалізується на проведенні екскурсій на виробничі підприємства для школярів з організацією квестів із залученням працівників.

 

Ганна Огаренко, директор ТОВ «Олтекс» звернула увагу на недосконалість системи держзакупівель. «Ми вважаємо, що в сфері держаних закупівель, де використовуються кошти платників податків, повинні брати участь підприємства усіх форм власності, але ті, що мають виробничі потужності й офіційно працюючий персонал, необхідний для якісного виконання таких замовлень. Крім того, цінові пропозиції повинні порівнюватись без урахування ПДВ аби всі були в рівних умовах», - заявила вона. Доповідач також підтвердила гостроту проблеми нестачі кадрів в галузі. Адже через невисоку зарплату більшість спеціалістів мігрує за кордон. «Якщо я хочу платити швачці 15 тис. грн, то 12,5 тис грн. повинна додатково заплатити податків. Як, приймаючи участь в торгах у системі «Прозорро», ми можемо конкурувати із приватними підприємствами, які знаходяться на єдиному податку й не платять ПДВ, а часто - й офіційну зарплату?» - задалась вона питанням.

Президент компанії «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський, виступаючи  з приводу захисту прав бізнесу, відмітив, що держава і суспільство сьогодні чують тих, хто як «євробляхери» відстоює свої права. «У нас інші методи, але я рекомендую всім, при наявності будь-яких проблем, виносити їх у публічне середовище, і не лише ЗМІ, а й соціальні мережі. Якщо ваша інформація цікава, вона розповсюдиться і знайдуться люди, які допоможуть вам». Зауважив, що виробники мають триматися разом, адже знаходження в «Укрлегпромі» дозволяє разом вирішувати багато системних  проблем. «Вдалося запровадити розстрочку зі сплати ПДВ на імпорт обладнання для виробників, однак цього недостатньо для широкомасштабної модернізації галузі. Необхідно вирішувати питання з податковою реформою, замінивши податок на прибуток податком на виведений капітал. Також ми підтримуємо запровадження касових апаратів для детінізації економіки», - зазначив він.

 «На сьогодні легка промисловість – одна із базових стратегічних галузей розвитку економіки, яка безумовно розвивається з багатьма викликами і має колосальний потенціал. Уряд працює над дерегуляцією законодавства й створенням привабливих умов для бізнесу», - заявив заступник Міністра економрозвитку і торгівлі Микола Тітарчук. Відмінено більше 500 законодавчих актів і за рейтингом Світового банку у поточному році Україна зайняла 76 позицію за показником легкості ведення бізнесу. Чиновник підтвердив готовність Уряду прислухатися до ініціатив бізнесу та зазначив, що одним із нагальних питань для Уряду є створення робочих місць. «І ваша галузь може швидко вирішити це питання», - додав він.

В свою чергу, в.о. заступника Голови Державної фіскальної служби зазначив, що за десять місяців п.р. було припинено 125 спроб переміщення товарів легкої промисловості з порушенням митного законодавства на суму 1,2 млн.грн. «Як ви знаєте, в червні 2018 року відповідно до постанови Кабміну було оголошено операцію «Україна без контрабанди». Які ми маємо результати запропонованого експерименту? Відчутно зросли надходження митних платежів з 1,3 млрд. грн. у червні до 1,7 млрд.грн. - у жовтні», - наголосив Віктор Кривіцький.

Поінформував присутніх про стан ринку праці, в.о.Голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко, зазначивши, що в Україні близько 16 млн.осіб працездатного населення, зареєстровано 270 тис. безробітних, з яких 220 тис. -отримують допомогу. Доповідач відмітив багаторічний дисбаланс на ринку праці і приділив особливу увагу проблемі гострої нестачі кадрів на підприємствах легкої промисловості. «Цьогоріч державною службою зайнятості вже укомплектовано 11,7 тисяч вакансій для галузі легкої промисловості. Найбільший попит роботодавців сьогодні спостерігається на швачок, контролерів якості, закрійників.  Аби подолати хронічний дисбаланс попиту та пропозиції на ринку праці, державна служба зайнятості надає безробітним можливість пройти підготовку або перепідготовку на замовлення роботодавців у центрах професійно-технічної освіти, яких у нашій системі функціонує 11», – зазначив В.Ярошенко.

 

Голова Держпраці Роман Чернега загострив увагу на перевагах офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці, а також про заплановані спільні заходи державного контролю. З жовтня цього року на виконання Розпорядження Уряду в межах затверджених переліків розпочалися комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів органами ДФС, Держпраці та іншими органами виконавчої влади. Анонсовано, що Держпраці розроблено проект розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації».  Чернега зазначив: «Ми плануємо сформувати систему управління охороною праці, що буде функціонувати на засадах усунення небезпек, на оцінці, контролі та управлінні ризиками та заохочення до створення безпечних і здорових умов праці». Таким чином, максимальні зусилля Держпраці направлені на приведення національного законодавства та національних практик у відповідність до вимог конвенцій МОП та нормативних актів ЄС.

Українські виробники ламають стереотипи і можуть втілити у життя будь-яку фантазію. 

В рамках заходу презентовано найбільшу м’яку іграшку в Україні від ТМ Тигрес, власна студія дизайну та досвід роботи з різними за фактурою і складом тканинами дозволили підприємству виготовити іграшку більшу, ніж 12 м. Тканина - від українського виробника ТОВ «ФИМ», м.Жовті Води; наповнення - волокно силіконізоване - ТзОВ «Еко-Втор», м. Фастів.

Швейною компанією «Олтекс» представлено «Найбільший формений кашкет» 120 розміру (середній прийнятий розмір 58), сконструйований на основі взірців для військовослужбовців і виготовлений з матеріалів чернігівської компанії «Чексіл» з дотриманням всіх технологічних параметрів. Діаметр денця кашкета завбільшки 60 см, а висота стінки - 30 см.

Потенціал галузі був підтверджений показом колекції професійного, форменого та корпоративного одягу для потреб енергетиків, металургів, медиків, авіаторів, готельно-ресторанного бізнесу та інших. Метою показу стало бажання українських виробників довести, що професійний одяг може бути не лише практичним, але й модним. 
Усі бажаючі змогли також ознайомитися зі спектром застосування галузевих промислових інновацій для потреб секторів економіки шляхом огляду консолідованої експозиції різноманітної продукції вітчизняного легпрому.

Учасниками Зїзду визначено кроки, які потрібно зробити державі і бізнесу для збереження людського капіталу і ефективно розвитку легкої промисловості.

 

 

Произвольный текст в подвале сайта

© shveinoe-delo