Інтерв'ю Іфора Ффоукс-Вільямса

 

 

В сучасному світі конкуренцію становлять вже не товари чи послуги, а бренд, бізнес-модель і навіть світогляд. Україна ще тільки на середині великого маркетингового та економічного становлення. Нам є куди рости і на кого рівнятися. Але малий та середній бізнес (МСБ) готовий вчитися, змінюватися, рости. А якщо вчитися - то в найкращих. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках ініціативи ЄС EU4Businessпровів форум в чотирьох різних містах країни для виробників одягу та взуття, постачальників, рітейлерів, сервісних компаній, освітян та представників влади - «Кластер виробників одягу і взуття - об’єднання для росту бізнесу». Цей захід було проведено з метою дати МСБ додаткові інструменти для росту, підвищення конкурентності та закладення підвалин нового кластеру. Власне, що таке «кластер» і для чого він потрібен ми попросили пояснити Іфора Ффоукс-Вільямса, одного із найвпливовіших світових практиків та автора методології з розвитку бізнес-кластерів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іфор Ффоукс-Вільямс, Директор консалтингової компанії ClusterNavigators.

Засновник The Competitiveness Institute (TCI), що є найбільшою у світі мережею спеціалістів, які вивчають конкурентоспроможність регіонів та країн.
 

Інтерв’юер: Для початку розкажіть, що таке кластер в контексті виробників одягу, взуття? У чому його важливість?

Насправді кластери є важливими для економіки. Причому це актуально для будь-якої країни, Україна в цьому сенсі не унікальна. В сильних регіонах присутні дуже багато секторів та галузей. І з часом окремий регіон формує в себе якусь спеціалізацію. І саме в рамках цієї спеціалізації розвиваються найпотужніші компанії і формується економіка.

Власне, Європейська Комісія по всій Європі виокремила 2500 кластерів і стверджує, що для того, щоб розвивалась регіональна економіка, треба зосереджувати увагу саме на цих кластерах та їхньому розвитку.

Інтерв’юер: А чим відрізняється мережева співпраця?

Визначення «кластер» по-різному використовується і має відмінні значення в різних місцях. І можливо тут, в Україні, воно вживається трішки в іншому розумінні. На першій сесії нашого Форуму, яка була у Львові, ми розглядали приклад виробника європейської уніформи і військового одягу. Це підприємець, який співпрацює з іншими компаніями. І у випадку, якщо ці компанії виробляють військове взуття або якісь інші частини військового одягу, ми маємо справу власне з компонентом, з певним затребуваним продуктом, тут можна досягти особливого успіху і успішно розвивати зараз.

Інтерв’юер: На яких умовах, сетах об’єднуються представники швейного бізнесу у кластер? Як це виглядає?

В кластері є набагато більше можливостей зустрічатися виробникам. Тому компанії в межах кластеру шукають собі партнерів, тих, з ким вони можуть поспілкуватися, налагодити співпрацю. Ключовим координатором в рамках кластеру є менеджер кластеру. Він виступає своєрідною зв’язуючою ланкою між різними компаніями.

Інтерв’юер: Чи бачите Ви передумови в Україні для створення кластерів для якісного функціонування?

Безумовно. Але є і перешкоди. Одна з найсерйозніших проблем – довіра. Точніше, її відсутність. Швидкого вирішення цієї проблеми ми, на жаль, не очікуємо. Тому зараз я пропоную все-таки вам розпочати з зовсім невеличких мініатюрних проектів для того, щоб побачити якийсь результат одразу.

Наприклад, не такий складний шлях, який можна запропонувати для початку, - це, скажімо, взяти представників п’яти компаній і завести їх на виставку, яка проходитиме, наприклад, в Бірмінгемі, і по дорозі вони будуть формувати між собою цю довіру, оскільки вони будуть спілкуватися, будуть  привідкривати свою душу іншим. Можливо, визріють спільні ідеї.

Інтерв’юер: Чи потрібно бізнесу об’єднуватися для розвитку? Які переваги і застереження?

Звичайно, для розвитку нам потрібно співпрацювати. Потрібна командна робота, вміння працювати разом з іншими, партнерство. Але також здоровим є середовище, на якому ви конкуруєте з кимось.

Власне, конкуренція веде до диференціації – тобто, до того, що компанія задумується над тим, які її визначальні риси і чим вона може відрізнятись від інших компаній. І таким чином формується ситуація, коли не буде такого, що всі компанії виробляють одяг однакового дизайну, однакового стилю, однакового кольору.

Інтерв’юер: Ще трішки про конкуренцію: чи не пригнічує цей підхід, формування кластеру, конкуренцію? На Форумі Ви говорили, що не всіма секретами підприємці повинні ділитися в кластері.

Насправді, якщо подивитися на міжнародну практику, приклад Кремнієвої Долини або на приклад IT-кластера тут, у Львові, то можна очікувати дуже високий рівень конкуренції. Але натомість ми бачимо, що все-таки ці компанії в рамках цих кластерів співпрацюють одна з одною, скажімо в секторі проведення тренінгів, навчань. Або ж вони домовляються: я буду виготовляти цю частинку, деталь, програмного забезпечення чи той компонент, а інша компанія буде виготовляти інший компонент одного продукту.

Інтерв’юер: Чи можете назвати реальні успішні приклади? Можливо, щось із міжнародної практики. Ви в своїх лекціях згадували про Колумбію. Наскільки успішно це працює там і як вдалося досягнути цього успіху?

Так, ще 20-25 років тому Медельїн був столицею із деструктивними криміногенними настроями. Сюди не їздили туристи. Але місто змінилося завдяки просуванню кластерів. Їх створення почало притягувати капітал у це місто. Зараз в Медельїні є п’ять кластерів, і один з них – якраз текстильний. Він включає три групи товарів: купальники, білизна та джинси класу «люкс». Об’єдналося 10 тисяч фірм, і тепер вони експортують свою продукцію в 40 країн світу

Я просто бачу, що в таких містах світу, які найкраще розвинулися в формуванні кластерів, - в них є командна робота. Бізнес вміє висловлювати свої думки і аналізувати потреби, натомість навчальні програми і освітні заклади та органи влади вміють добре прислухатися до того, що їм каже бізнес.

Отже, ключовими складниками хорошого кластеру є, власне, командна робота і спеціалізація – те про що я не втомлююся повторювати.

Інтерв’юер: Який все-таки потенціал в українських виробників? І чи наші товари достатньо конкурентні для того, щоб іти на експорт?

Українські компанії-виробники одягу є конкурентними в плані і ціни, і дизайну. Вже маємо приклади низки компаній, які здійснюють експорт одягу на європейські та світові ринки.

Тобто, чітко зрозуміло, що ви вже досягли певних міжнародних успіхів на міжнародному ринку. Але тепер треба подумати яким чином нарощувати цей успіх.

Інтерв’юер: І останнє питання: які є труднощі в Україні і які задачі потрібно вирішити бізнесу і владі?

Насправді перешкод досить багато і ситуація непроста. В першу чергу, представники Заходу сприймають Україну крізь призму Росії, корупції. Власне, з цих причин не так легко залучити інвестиції в Україну. Для вас це означає лиш одне: дуже важливими є розвиток та підтримка на цьому шляху малих і середніх підприємств. Допомагайте такому бізнесу розвиватися.

 

Произвольный текст в подвале сайта

© shveinoe-delo