Валюта

Різка ревальвація гривні загрожує одному з секторів легкої промисловості                            

08/10/2019

З початку червня 2019р. гривня демонструє різке зміцнення відносно американської валюти, на жаль економічних чинників для такого стану речей не так вже й багато. Насамперед, падіння долара США спричинене постійним використанням портфеля облігацій внутрішньої державної позики, інтерес до яких стабільно високий як і в потужних зарубіжних інвестиційних фондів, так і в валютних спекулянтів, які діють через офшорні компанії І оскільки купити ОВДП можна лише за гривні, а валютні – у гривневому еквіваленті, тому компанії, які планують брати участь у щовівторкових торгах цінними паперами  починають готуватися із середини попереднього тижня, намагаючись збути якомога більші обсяги валюти. Це, відповідно, тисне на курс євро і долара.

В результаті вищевказаних обставин держава суттєво переплачує за цими запозиченнями (зараз – 15-17% річних, до зниження облікової ставки НБУ – 18-20%). На думку більшості експертів це нагадує фінансову піраміду, адже за попередні запозичення вдається розраховуватися лише за допомогою нової емісії ОВДП. Про це свідчить і те, що на початок року держборг перед нерезидентами за цим видом цінних паперів становила лише 9 мільярдів гривень, а зараз – 92 мільярди. Ще сотні мільярдів Мінфін позичив у комерційних і держбанків, а також в українських фізичних та юридичних осіб.  Активно продає свої прибуткові сертифікати і Національний банк, таким чином «заморожуючи» частину грошей, які є в розпорядженні комерційних банків. Паралельно є дуже велике економічне підґрунтя для стискання дефляційної пружини, що є вже історичною традицією незалежної України після використання портфеля ОВДП.

Але найбільше від подібного коливання валютного курсу страждають експортери. Так, до Асоціації «Укрлегпром» в поточному періоді звертаються десятки підприємств легкої промисловості, що здійснюють виконання експортних контрактів з європейськими замовниками у зв’язку з непрогнозованим курсом валют.

Як  відомо, всі підприємства, які здійснюють експорт послуг чи продукції, до початку наступного року планують свій бюджет та розраховують вартість послуг з виготовлення товарів опираючись на безліч факторів:  фактичну ринкову вартість товарів та послуг, розмір витрат на енергоносії та супутні матеріали, оподаткування, необхідність інвестицій тощо, але основним орієнтиром зведення бюджету підприємства є курс долара, передбачений державним бюджетом на наступний рік.

Оскільки орієнтований курс гривні відносно долара США, закладений в  держбюджет – 2019р., становив 29,4 грн. за 1 долар США, усі підприємства легкої промисловості з пошиття одягу, виготовлення взуття для іноземних компаній-нерезидентів, опинилися у вкрай скрутній ситуації, оскільки розрахунок за надані послуги здійснюється в євро або дол.США.

Тобто, внаслідок штучного регулювання курсу валют, підприємства галузі в середньому  недоотримують 20% коштів в гривні, що має дуже негативні наслідки – бізнес вже не взмозі виплачувати  персоналу заробітну плату в повному обсязі.

На жаль, вказані методи не дають бажаного результату і більшість потужних підприємств галузі опинилися перед непопулярними та соціально негативними перспективами – зупинення виробництва та масового вивільнення працівників.

Внаслідок різкої та не прогнозованої ревальвації галузь ризикує втратити щонайменше 30 000 робочих місць, які вже в найближчій перспективі опиняться в Державному центрі зайнятості. Тобто, держбюджет зазнає втрат не лише від скорочення надходжень від зупинених підприємств, але й у вигляді збільшення соціальних видатків на виплату субсидій та допомоги по безробіттю.

Україна є експортоорієнтованою країною – майже 70% виробленої продукції виготовляється для здійснення експортної діяльності, доля вітчизняних товарів на внутрішньому ринку є мізерною – це вимушений стан для роботодавців, оскільки український товаровиробник є незахищеним на власній території внаслідок невиваженої державної політики. Так, обсяг експорту продукції легкої промисловості за 2018 рік становив 1,22 млрд.дол.США, із них близько 80% належить підприємствам, що спеціалізуються на переробці давальницької сировини.  Тобто, левова частка експортного потенціалу галузі належить вказаним підприємствам, що робить дану ситуацію ще більш катастрофічною. Вже в поточному році маємо спад виробництва понад 10%, а експорту більше 2%.

У зв’язку з цим Асоціація «Укрлегпром» направила низку звернень до Міністерства фінансів України, Національного банку України, Мінекономіки та провела ряд зустрічей стосовно необхідності термінових заходів для стабілізації валютного ринку та надання прогнозу щодо курсу валют, адже постійна непрогнозованість курсових коливань та тенденція до подальшої ревальвації в дуже короткий строк призведе до різкого скорочення робочих місць, відтоку робочої сили до сусідніх країн, зменшення нарахованих та сплачених податків, ненадходження валютних коштів, подальший ріст цін для споживчого кошика пересічного українця та ріст соціального напруження і поглиблення недовіри до Уряду.

 

 

Произвольный текст в подвале сайта

© shveinoe-delo